Вакцинація

Це відповідальне рішення, яке батьки приймають самі. Спочатку треба сформувати свою думку за наступними пунктами:
• Чи знаю я, що вакцинація – найкращий спосіб захисту від інфекційних захворювань? Вакцинація від конкретного захворювання захищає тільки від цього захворювання, дитина не захворіє ним з ймовірністю 90-100%;
• Вакцинація – це «школа» для імунної системи.
В сучасних вакцинах знаходяться убиті збудники, їх окремі частини або білки. Імунні клітини на прикладі компонентів вакцини вчаться протистояти конкретному захворюванню, виробляючи захисний рівень антитіл. Захворіти після застосування таких вакцин неможливо, адже в них немає живих збудників, здатних викликати захворювання.
Вакцинована дитина, з високим рівнем захисних антитіл або не хворіє взагалі, або набагато легше переносить захворювання.
Де імунні клітини не щепленої дитини отримають знання про те, як боротися з хвороботворними мікроорганізмами? Тільки під час хвороби, коли на дитину нападають живі збудники у великій кількості.

а). Імунна система – це система організму, яка здійснює захист як від зовнішніх, так і від внутрішніх «ворогів».
Вона забезпечує сталість внутрішнього середовища і нормальне функціонування всіх органів і систем.
З моменту народження до смерті йде постійна напружена робота з контролю за кожною клітинкою організму.
Мета роботи цієї системи – захистити “своє” і не пустити “чуже”.

б). Види імунітету:
• природжений і набутий
• природний і штучний
• активний і пасивний
• неспецифічний і специфічний

Природжений – імунітет є у малюка завдяки антитілам, отриманим під час вагітності від мами, новонароджена дитина захищена від багатьох інфекційних хвороб – тривалість від 1 до 7 міс.

Набутий імунітет – формується протягом життя в результаті контакту з інфекційним агентом (в тому числі завдяки вакцинації) і не передається від батьків дітям.

Природний – виникає після контакту з інфекційним агентом (після хвороби), штучний – завдяки введенню анатоксину, сироватки або вакцини.

Активний – виникає після перенесеної хвороби і після вакцинації, а пасивний дають материнські антитіла, отримані внутрішньоутробно або з молоком, а також завдяки введенню сироватки, імуноглобулінів.

Неспецифічний – імунна відповідь починається з першого контакту зі збудником і не залежить від його виду – фагоцитоз, знищення уражених вірусом клітин цитотоксичними лімфоцитами.

Специфічний імунітет – це вже вироблення певних клітин і білків (антитіла), які допомагають імунним клітинам знищувати мікроорганізми. Антитіла за формою повторюють поверхневі протеїни (антигени) вірусів і бактерій, тому говорять, що вони специфічні – підходять один до одного як “ключ до замка”.

в). Критичні періоди формування імунної системи у дитини:

• Період новонародженості;
• 3-6 місяць життя;
• другий рік життя;
• четвертий-шостий рік життя;
• пубертатний період.
Повністю система захисних факторів розвивається до 15-16 років.

Турботливі батьки часто запитують – як підвищити імунітет дитини?

• Є тільки два доведених способи – грудне вигодовування і вакцинація.

Якщо говорити про природне вигодовування – імунітет, який отримує дитина від мами є пасивним. На момент лактації підвищуються захисні властивості, після припинення годування материнські антитіла поступово розпадаються і перестають відігравати значиму роль. Іноді дитина отримує імуноглобуліни або сироватки під час лікування. У цьому випадку, імунітет також буде пасивним: вводять готові антитіла.

А як же імунітет підвищують активно?

• Тільки вакцинацією.

Щеплення підвищує специфічний (до конкретного збудника) імунітет, і цей імунітет є активним. Що це означає?

• Завдяки вакцинації імунна система дитини починає сама виробляти захисні фактори, що дозволяє згодом, під час зустрічі з інфекцією, швидко її розпізнати і активно з нею боротися.

А як буває у разі захворювання нещепленої людини?

• У цьому випадку у неї також формується активний імунітет. Просто все відбувається повільніше і набагато важче – під час хвороби.
Вакцини, як правило, створюються для захисту від важких інфекцій. Потенційно ці хвороби можуть бути смертельно небезпечними.
В усі часи були люди з сильним імунітетом, які не хворіли під час епідемій. А також були ті, хто не справлявся з хворобою…
Чи готові Ви проводити природний відбір на власних дітях?

• Я – ні.

Я – за вакцинацію.

При вакцинації відбувається формування активного імунітету, виробляються специфічні антитіла і клітини імунологічної пам’яті.
Вакцинація (імунопрофілактика) – це не одноразова дія, а ланцюг послідовних дій. В результаті запуску каскаду імунних реакцій виникає імунологічна пам’ять.
Імунологічна пам’ять – властивість імунної системи зберігати інформацію про попередній контакт з антигеном (перенесені захворювання). Цю властивість використано для формування імунітету при вакцинації.
Таким чином, при повторному контакті з інфекційним агентом (або носієм вірусу або бактерії), імунна система здатна швидко запустити вироблення специфічних антитіл і знищити збудника захворювання.

Види вакцин:
• Живі (ОПВ – оральна поліомієлітна вакцина)
• Інактивовані (ІПВ)
• Анатоксини (дифтерійно-правцеві вакцини)
• Рекомбінантні (вакцина від гепатиту В)

Що таке ацелюлярна вакцина?
Слово «ацелюлярна» (або безклітинна) відноситься до кашлюкового компоненту вакцини. Це означає, що в вакцині є тільки окремі компоненти клітини кашлюку.

Зараз в Україні є 2 типи вакцин в залежності від складу їх кашлюкового компоненту:
1. Цільноклітинні АКДП-вакцини (у їхньому складі цілі, убиті клітини кашлюку) містять до 3000 антигенів кашлюку.
2. Ацелюлярні АКДП-вакцини (у їхньому складі окремі компоненти клітини кашлюку) містять 2-3 антигену кашлюку.

Ацелюлярні вакцини краще переносяться дітьми, після них рідше розвиваються поствакцинальні реакції у порівнянні з цільноклітинними вакцинами.
Треба відзначити, що цільноклітинні вакцини, будучи більш реактогенними, в той же час мають імуногенність. Простіше кажучи, імунітет при вакцинації буде сильніший, але температура може бути вищою.
Як комбіновані вакцини впливають на імунну систему?
Сучасні комбіновані вакцини дозволяють на 95% зменшити кількість антигенів, що вводяться дитині у порівнянні з вакцинами, які застосовували в 60-80ті роки минулого століття. Імунна система може забезпечити відповідь специфічними захисними антитілами на 100 000 000 антигенів (компонентів збудників). Вакцини містять значно менше антигенів, на які повинна реагувати імунна система, ніж під час природного перебігу захворювання. За меншої кількості антигенів в вакцинах досягається ефективний захист проти інфекційних захворювань. Комбіновані вакцини «перевантажують» або «послаблюють» імунну систему – це міф, не підтверджений науковими даними.

Як формується імунітет при застосуванні комбінованих вакцин? Чи не заважає один компонент іншому?
Імунна система має властивість виробляти захисний рівень антитіл окремо до кожного антигену. У комбінованих вакцинах імунітет формується до кожного компоненту окремо.
Під час виробництва вакцини завжди вивчаються, щоб не було взаємодії між компонентами в одній вакцині і до кожного з них вироблявся захисний рівень антитіл.

Туберкульоз (БЦЖ) 2 щеплення 3-й день
Гепатит В 3 щеплення 1-й день, 1 і 6 місяців
Дифтерія, коклюш, правець (АКДП) 6 щеплень 2,4,6,18 місяців, 6 і 16 років
Поліомієліт (ІПВ і ОПВ) 6 щеплень 2,4,6,18 місяців, 4 і 6 років
Гемофільна інфекція 3 щеплення 2,4 і 12 місяців
Кір, краснуха і свинка (КПК) 2 щеплення 12 місяців і 6 років

На момент вакцинації дитина має бути здоровою – звичайна поведінка, апетит, нормальна температура тіла.
Найголовніше – психологічний налаштування батьків!

Якщо мама спокійна – малюк легко перенесе ін’єкцію. Батьки мають заспокоїти дитину, якщо вона плаче, відвернути її увагу від неприємної процедури, взяти на руки.

Старші дітки мають почути від мами чи тата, що це необхідно для здоров’я. Дитина має розуміти, що батьки захищають її від хвороб, а не дозволяють скривдити її.

Школярам можна розповісти про техніку процедури і для чого вона проводиться, а малюків краще просто обійняти, показати нову або улюблену іграшку.

У поствакцинальний період можливі загальні (сонливість, занепокоєння дитини або підвищення температури) і місцеві прояви (ущільнення і почервоніння на місці уколу).
Частота виникнення поствакцинальних реакцій при застосуванні сучасних вакцин становить 5-20%. Зазвичай вони проходять самостійно протягом 2-3 днів. Може бути місцева реакція. Ви можете бути впевнені, що наші лікарі готові надати Вам будь-яку допомогу.